21 листопада 2011 року постановою Кабінету міністрів України було затверджено новий Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти і саме тому завдання сучасного вчителя – навчити учнів орієнтуватися в нових умовах і адаптуватися до змін, не втрачаючи свою індивідуальність. Мета освітнього процесу в школі – цілісний розвиток людини, яка зростає.
Таким чином, новий Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти виконує функцію інструменту модернізації освіти, як то:
забезпечує створення єдиного освітнього простору;
посилює регламентуючу роль школи в системі неперервної освіти;
забезпечує еквівалентність здобуття загальної середньої освіти у різних формах;
приводить зміст шкільної освіти у відповідність з потребами часу, завданнями розвитку країни;
створює умови для диференційованого навчання тощо.
Реалізувати поставлені завдання можна за умови посилення практичної, прикладної та політехнічної спрямованості шкільного курсу математики.
Це можливо під час застосування сучасних освітніх технологій навчання якісно нового рівня, що забезпечує успіх і високі досягнення в навчанні кожного учня. У своїй роботі ставлю перед собою два завдання: забезпечити необхідний рівень математичної підготовки учнів і створити умови для оптимального розвитку їх інтелектуальних та творчих здібностей.
Вважаю, що актуальність мого досвіду полягає в тому, що використання цих технологій на уроках математики активізує пізнавальний інтерес учнів, розвиває їх творчі здібності, стимулює розумову діяльність.
Новизна наявного досвіду характеризується пошуком нових чи вдосконалених концепцій, принципів, підходів до освіти, суттєвою зміною у змісті, формах, методах навчання, виховання і управління навчально-виховним процесом. Полягає в цілеспрямованому формуванні освітнього середовища, що дозволяє використовувати сучасні педагогічні технології, які сприяють реалізації максимальної самостійності учня на уроці і в позаурочний час; у комбінації відомих методик і прийомів, направлених на розвиток пізнавального інтересу; у розробці наочного матеріалу для розвитку образного мислення; у розробці дидактичного матеріалу з використанням інформаційних технологій.
Інноваційна значущість пропонованого досвіду передусім простежується в тому, що особливістю навчального процесу є те, що центром діяльності стає учень, який виходячи із своїх індивідуальних здібностей і інтересів, вибудовує процес пізнання. Між учителем і учнем складаються «суб’єкт-суб’єктивні» відносини. Учитель часто виступає в ролі помічника, консультанта, підохочує оригінальні знахідки, стимулює активність, ініціативу і самостійність.
Основною педагогічною ідеєю досвіду є створення умов для індивідуального розвитку учня, підвищення його пізнавальної активності через широке застосування на уроках математики сучасних педагогічних технологій.
У роботі я спираюсь на наукові та практичні дослідження вчених Західної Європи (Дж. Дьюї, В. Кілпатрік, Р. Штейнер, Й. Г. Песталоцці, Ж. Ж. Руссо), Російської Федерації (А.Єршов), України (Г.К.Селевко, Л.Лепіхов, О.Пометун, І.Іванов, Є.Ільїн та інших). Використовую досвід педагогів-новаторів Б.Нікітіна, О. Пометун.
Педагогічну проблему вирішую через сучасні освітні технології.
Слово «технологія» грецького походження й означає «знання про майстерність», у педагогіці може вживатися в чотирьох значеннєвих аспектах:
Особистісно орієнтоване навчання – це таке навчання, центром якого є особистість дитини. Метою особистісно орієнтованого навчання є процес психолого-педагогічної допомоги дитині в становленні її суб’єктивності, культурної ідентифікації, соціалізації, життєвому самовизначенні.
Технологія особистісно орієнтованого освітнього процесу передбачає спеціальне конструювання навчального тексту дидактичного матеріалу, методичних рекомендацій до його використання, типів навчального діалогу, форм контролю за особистісним розвитком учня в ході навчально-пізнавальної діяльності.
Проект – цільовий акт діяльності, в основі якого лежать інтереси дитини. Суть проектної технології – стимулювати інтерес учнів до певних проблем, що передбачають володіння визначеною сумою знань, та через проектну діяльність, яка передбачає розв’язання проблем, показати практичне застосування знань.
Метою навчального проектування є створення педагогом таких умов під час освітнього процесу, за яких його результатом є індивідуальний досвід проектної діяльності учня.
Завдання:
навчити здобувати знання самостійно, вміти застосовувати їх.
сприяти учневі у здобутті комунікативних навичок.
розширити коло спілкування, різними точками зору на одну проблему.
прищепити учням уміння користуватися дослідницькими прийомами.
Сутність технології колективного творчого виховання – формування особистості в процесі роботи на користь інших людей. Ця технологія – особистісно орієнтована, бо кожній дитині знайдеться справа для душі, яку вона може організувати, зробити краще, ніж інші.
Особливість технології полягає в тому, що між вихователем та вихованцями складаються в процесі діяльності суб’єкт-субєктивні взаємини, в силу яких і вчитель, і учень рівною мірою почуваються відповідальними за якісне виконання поставлених завдань. Колективні творчі справи – це прояв життєво-практичної громадської турботи про поліпшення спільного життя, це сукупність певних дій на загальну користь та радість.
Ситуація успіху – це суб’єктивний психічний стан задоволення наслідком фізичної або моральної напруги виконавця справи. Ситуація успіху досягається тоді, коли сама дитина визначає цей результат як успіх.
Головна мета діяльності вчителя – створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини, дати можливість кожному вихованцю відчути радість досягнення успіху, усвідомлення своїх здібностей, віри у власні сили.
Завдання педагога – допомогти особистості дитини зрости в успіху, дати відчути радість від здолання труднощів, дати зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається, скрізь необхідно прикласти зусилля. І успіх буде еквівалентним витраченим зусиллям.
Технологія формування творчого учня орієнтована на особистість. Головна мета даної технології – подолання відчуження учня від довкілля та надання йому можливості самому активно освоювати його. Тільки в процесі самостійної діяльності в дитини можуть бути сформовані навички безперервного інтелектуального саморозвитку. Важливим для вчителя є опанування вміннями повсякчас ставити учня в такі умови, коли він самостійно прийме рішення.
У центрі уваги педагогів повинен перебувати не середній учень, а кожен школяр як особистість у своїй унікальності. Навчання повинно орієнтуватися на учня, який свідомо ставиться до всіляких засобів пізнання.
Ігрові технології навчання відрізняються від інших технологій тим, що гра – це добре відома, звична й улюблена форма діяльності для людини будь-якого віку:
ефективний засіб активізації;
мотиваційна за своєю діяльністю;
дозволяє вирішувати питання передачі знань, умінь, навичок;
багатофункціональна;
переважно колективна, групова форма роботи;
має кінцевий результат (матеріальний, моральний, психологічний);
має чітко поставлену мету й відповідний педагогічний результат.
Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету створити комфортні умови навчання.
Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів, де і учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання.
Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації.
Залежно від мети та форми організації навчальної діяльності учнів, інтерактивні технології можна розподілити на чотири групи:
• інтерактивні технології кооперативного навчання ;
• інтерактивні технології колективно-групового навчання;
• технології ситуативного моделювання;
• технології опрацювання дискусійних питань.
Урок із застосуванням сучасних педагогічних технологій – це якісно новий тип уроку, на якому учитель узгоджує методику вивчення нового матеріалу з методикою застосування новітніх технологій, зберігаючи наступність по відношенню до традиційних педагогічних технологій. Дані технології дозволяють дитині працювати в своєму особистому режимі, не створюючи дискомфорту: «не встиг», «не почув» і т.д. Учням з високими навчальними можливостями вони створюють умови за той самий час отримати поглиблені й розширені знання, що значно економить час того кого навчають і того хто навчає. Причому дитина сама обирає рівень матеріалу, який може (а головне хоче) засвоїти. Повністю розв’язується проблема «пропущеного» матеріалу.
Використання сучасних освітніх технологій, різних форм та методів роботи позитивно позначається на декількох аспектах навчального процесу:
стимулює когнітивні аспекти навчання, такі як сприйняття та усвідомлення інформації;
підвищує інтерес школярів до вивчення математики;
підвищує мотивацію учнів;
підвищує ефективність навчального процесу за рахунок високого ступеню наочності;
активізує пізнавальну діяльність;
розвиває наочно-образне, інформаційне мислення;
підвищує активність та ініціативність школярів на уроці;
розвиває навики самоосвіти і самоконтролю учнів;
зростає рівень навчальних досягнень;
підвищує рівень комфортності навчання.
Втілення даного педагогічного досвіду дає певні результати. Анкетування учнів показує, що математика – складний, але один із улюблених предметів учнів 5-11 класів. Мій досвід роботи показує, що використання інноваційних технологій в навчанні математики дозволяє диференціювати навчальну діяльність на уроках, активізує пізнавальний процес учнів, розвиває їх творчі здібності, стимулює розумову діяльність, збуджує до дослідницької діяльності.
Діти з великим інтересом проводять різноманітні позакласні заходи, приймають участь у конкурсах, змаганнях. Знання учнів із математики підтверджуються результатами у Міжнародному математичному конкурсі «Кенгуру», Всеукраїнській предметній олімпіаді з математики різних етапів.
Щодо точки зору на зміст освіти, вважаю, що сучасні освітні технології повністю відповідають вимогам ХХІ століття. Вивчення математики за новим Державним стандартом має сприяти формуванню в учнів загальнонавчальних умінь, культури мовлення, чіткості й точності думок, критичного мислення, здатності відчувати красу ідей, методу розв’язування задач або проблем, таких людських якостей, як наполегливість, сила волі, здатність до переборення труднощів, чесність, працелюбство та інші.
На сьогодні, сучасна педагогіка не обмежує, не придушує творчу самостійність вихованців, а, навпаки, оцінює виховні впливи соціального середовища, призводить до впровадження навчання й виховання учнів у сучасні тенденції, демонструє значення теоретичного матеріалу й практичних навичок для життя
Немає коментарів:
Дописати коментар