Історія винайдення математичних знаків і символів
Знак рівності = ввів у 1557 р. англійський математики і лікар Р.Рекорд (1510-1558). Він перший написав англійською мовою підручники з арифметики і алгебри.Знаки нерівності < і >, знак ≠ ввів англійський математик і географ Т.Гарріот (1560-1621) у праці, яку було опубліковано в 1631 р.
Знаки ≤ і ≥ ввів у 1670 р. також англійський математик Дж. Валліс (1616 - 1703). Сучасні друковані знаки додавання і віднімання зустрічаються в підручнику для купецтва вченого Й. Відмана (1489 р.). Загальне визнання ці знаки дістали, починаючи з XVII ст.
Для позначення кута використовувалися різні позначки. Сучасний символ ввів у 1634 р. французький математик П.Ерігон.
Знак трикутника ∆ використовував ще Папп Олександрійський (III ст.)
Символ х як знак дії множення ввів англійський математик В.Оутред (1574-1660) у 1631 р.
Знак • запропонував у 1698 р. видатний німецький математик, фізик і філософ Г. Лейбніц (1646-1716). Він також увів і сучасний знак ділення : у 1684 р.
Знак || для відношення паралельності вперше знайдено в одній з праць англійського математика В.Оутреда (1574-1660).
Позначення площі фігури S походить від першої букви латинського слова поверхня.
Позначення V для об'єму - початкова буква латинського слова volumen - об'єм.
Знак модуля |…| ввів німецький математик Карл Вейєрштрасс у середині XIX ст.
Запис пропорції за допомогою двокрапки і знака рівності ввів на початку XVIII ст. німецький математик Г. Лейбніц.
Терміни та їх походження
Градус (від латинського слова gradus - крок) - одиниця виміру кутів.Поняття градуса використовував ще давньогрецький учений Птоломей (бл. 100-178 р. до н.е.). Показуючи, як обчислювати хорди, він ділив коло на 360 частин, кожну з яких потім ділив навпіл, а діаметр на 1120 частин і т.д. Цей знак застосував у 1558 р. французький математик Ж.Пелетьє (1515-1582).
Грам (французьке gramme від грецького - дрібна міра ваги) - одиниця маси.
Графік (від грецького (graphikos) - пишу, рисую).
Діаграма (грецьке (diagramma) - обрис, малюнок) - графічне зображення, що наочно показує співвідношення між різними величинами, які порівнюються.
Діаметр ( від грецького (diametros) – поперечник кола) - відрізок, що сполучає дві точки кола і проходить через його центр.
Коефіцієнт (від латинського со - з, разом і effisiens - той, що виробляє) - сталий чи відомий множник при іншій, звичайно невідомій або змінній величині.
Координати (від латинського сoordinatum - упорядкований) -величини, що визначають помноження точки на площині. Увів німецький математик, фізик і філософ Г.Лейбніц (1646-1716). Йому ж належить ідея використання в сучасному значенні термінів «абсциса» і «ордината» (від латинських слів аabscissas - відрізок і оordinates - упорядкований). Ці терміни і позначення А (х) і А (х,у) увійшли в практику математики з XVIII ст.
Куб (від грецького кубус – гральна кістка).
Лінія (від латинського лінум – льон, льняна нитка).
Мінус (від латинського слова minus - менше).
Модуль (від латинського modulus - міра). Цей термін зустрічається у багатьох розділах математики та інших наук. Його ввів учень І.Ньютона англійський математик Р.Котес (1682-1716). Знак модуля числа ввів у 1841 р. німецький математик К. Вейєрштрасс (1815-1897).
Натуральне число (латинське numerous naturalis (natura - природа). Термін «натуральне число» зустрічається ще в римського філософа і математика А. Боеція (VI ст.)
Нуль (латинське nullus - ніякий) ввійшло в ужиток в XVI ст.
Ордината (від латинського ordinates – упорядкований, визначений). Цей термін у кінці XVIII ст. ввів німецький математик Г. Лейбніц.
Паралельний (від грецького рагаllelos) - той, що проходить поруч). Терміном паралельності користувався вже Евклід.
Периметр (від грецького - круг, коло) – довжина замкнутого контура. Застосовується переважно для многокутників.
Періодичний (від грецького «періодос» - круговий обхід).
Перпендикуляр (від латинського реrpendikularis - прямовисний) - той, що утворює прямий кут з прямою або площиною.
Пропорція (латинське ргорогtіоп - співвідношення, розмірність) - рівність двох відношень.
Процент (від латинського рго сentum - на сто) - сота частки числа.
Прямий (від латинського діректус та французького друа - прямий).
Радіус (від латинського radius - промінь) - відрізок, що сполучає будь-яку точку з його центром.
Раціональний (від латинського ратіо – розум, відношення).
Сегмент (від латинського «сегментум» і означає відрізок).
Сектор (від латинського sector – той, що відсікає, відокремлює). Вперше застосував Евклід.
Сфера (грецькою мовою «сфайра» означає м’яч).
Транспортир (від латинського transporto - переношу) - інструмент, за допомогою якого будують і вимірюють кути на кресленнях.
Формула (латинське formula - правило, спосіб).
Функція (від латинського function – діяльність, виконання). Цей термін ввів німецький математик Г. Лейбніц.
Хорда (від грецького chorde - струна) - відрізок, що сполучає дві будь-які точки кривої.
Центр (латинське сеntrum від грецького - вістря, гострий кінець) кола - точка, рівновіддалена від усіх точок кола.
Циліндр (від грецького «кіліндро» - вал, коток).
Циркуль (від латинського circulus - соло, круг) - інструмент, яким креслять кола або вимірюють відрізки, відомий давно, майже 2000 років тому, ним користувалися ще в стародавніх Вавілоні та Асирії. Існує багато різновидностей циркулів? Із загнутими кінцями для вимірювання внутрішніх і зовнішніх діаметрів предметів, пропорційні циркулі для кратного збільшення і зменшення масштабів (винайдений італійським фізиком і математиком Г.Галілеєм у 1607 р.)
Цифра (арабське аs – sifr - порожнє місце). Араби так називали знак, що показував відсутність певного розряду в запису числа.
Цифри, якими ми користуємось тепер, були запозичені арабами з Індії до IX ст. В Європі вони з'явилися в рукописах у X - XIII ст., але дістали повне визначення значно пізніше - в другій половині XV ст. Тому сучасні цифри правильно називати індійськими, а не арабськими.
Шкала (латинське слово skalae - східці, драбина) - деталь вимірювальних приладів.
Немає коментарів:
Дописати коментар